Панічні атаки та панічні розлади

Панічні атаки та панічні розлади:
основні симптоми, діагностика, лікування
Панічний розлад та панічна атака це два окремих стани, тому дамо
визначенням цим поняттям для кращого розуміння.
Панічна атака — це епізод сильного страху, який починається раптово і триває
від кількох хвилин до години. Панічні атаки можуть бути присутніми при
багатьох різних психічних і медичних розладах.
Панічний розлад характеризується повторюваними неочікуваними панічними
атаками разом із тривогою протягом одного місяця або занепокоєнням щодо
майбутніх нападів або наслідків нападів (наприклад, задишка, посилене
серцебиття, відчуття браку повітря), або значною зміною поведінки через
напади (наприклад, страх панічних атак).
Панічний розлад є відносно поширеним розладом, найчастіше з початком у
дорослих і хронічним перебігом.
Причини виникнення панічного розладу:
У людини розвивається панічний розлад за умови комбінації декількох
факторів: факторів вразливості ( генетика, нейробіологічні фактори,
негаразди в дитинстві, риси особистості, це чутливість до тривоги) та
життєві стресори ( втрата близької людини, травматичні події)
Основні симптоми:
Основний симптом панічного розладу — періодичні та несподівані панічні
атаки, які супроводжуються тривогою з приводу майбутніх нападів, що
триває не менше місяця або більше, що значно погіршує якість життя
людини. Тобто панічна атака це симптом! Як людина відчуває панічну
атаку? Це сильний страх або дискомфорт, що виникає раптово, у
спокійному або тривожному стані. Тривалість панічної атаки від декількох
хвилин до години. У людини повинні бути як мінімум 4 з 12 симптомів:
➢ прискорене серцебиття;
➢ підвищена пітливість;
➢ тремор тіла;
➢ відчуття задухи або задишка;
➢ біль або дискомфорт у грудях;
➢ нудота або біль у животі;
➢ відчуття запаморочення, головокружіння;
➢ озноб або відчуття тепла у тілі;
➢ Парестезії (відчуття оніміння або поколювання);
➢ Дереалізація (почуття нереальності) або деперсоналізація
(відірваність від себе);
➢ Страх втратити контроль або «збожеволіти»;
➢ Страх померти;
Коли потрібно лікувати панічний розлад? Під час обстеження лікар
встановлює як стан людини впливає на її життя. Чи є проблеми у роботі,
соціальній сфері, відносинах. Наприклад, якщо це легкий панічний розлад
то варто оцінити стан людини повторно через 6 місяців, провести освітню
роботу та заспокоїти людину.
Основні методи лікування когнітивно-поведінкова психотерапія та
антидепресанти. Лікар та пацієнт разом приймають рішення, зважаючи на
доступність лікування та основний вибір за людиною! Зазвичай ми
віддаємо перевагу комбінованому методу лікування.
У дослідженні за участю 150 осіб із панічним розладом порівнювали один
із п’яти найбільш часто використовуваних СІЗЗС із КПТ та їх комбінацію
після 9 місяців лікування, через 12 місяців після припинення лікування та
виявили, що всі три групи мали гарні результати.
Яка повинна бути тривалість лікування? Варто продовжувати прийом ліків,
після покращення стану, протягом 1 року. У осіб з важким панічним розладом і
до 2 років. Лікар також повинен враховувати історію захворювання, фактори
ризику (наприклад, тяжкість попереднього епізоду, наявність інших розладів),
наявність тривалого стресу, особливості людини.

Депресія: основні причини, симптоми та підходи до лікування!

Депресія: основні причини, симптоми та підходи до лікування!
Причини депресивний розладів:
● генетичний фактор — ризик розвитку захворювання у дітей, батьки яких
мають депресію підвищується на 10-15% ;
● негативний досвід минулого, що робить людину вразливою ( наприклад
надмірна критика від близких людей, булінг у школі, занадто багато не
дитячих обов’язків, втрата когось із близьких, насильство тощо);
● тригерами для розвитку депресії можуть бути нещодавні стресові події (
наприклад, розлучення, переїзд у іншу країни, надмірні навантаження на
роботі, тощо). Часто це буває останньою краплею у розвитку депресії;
● деякі соматичні захворювання, частіше провокують депресію, наприклад
паркінсонізм, деякі ендокринні порушення, вірусні захворювання;
● також післяпологовий період пов’язаний з високим ризиком розвитку
депресивного розладу.
Симптоми депресивного розладу згідно DSM-5
При обстеженні психіатр оцінює симптоми які були впродовж одного
2-тижневого періоду як мінімум 5 або більше з поданих нижче симптомів:

1. пригнічений настрій, більшу частину дня, майже щодня ( наприклад
   відчуття суму, порожнечі чи безнадії) або за спостереженням інших
   людей (наприклад, здається ніби особа зараз заплаче).
2. знижена зацікавленість або задоволеність від усіх або майже всіх видів
   діяльності більшу частину дня, майже щодня;
3. значна втрата ваги без дотримання дієт або збільшення ваги, або
   зниження чи збільшення апетиту майже щодня;
4. сонливість або безсоння майже щодня;
5. психомоторне збудження або загальмованість майже щодня ( за
   спостереженням інших або відчуття неспокою або сповільнення)
6. втома або втрата енергії майже щодня;
7. почуття нікчемності або надмірної чи недоречної провини (які можуть
   бути маячними) майже щодня (не просто самодокори чи почуття провини
   через хворобу);
8. зниження уваги, уповільнене мислення, нерішучість майже щодня;
9. часто повторювані думки про смерть, суїцидальні думки, без плану або
   конкретний план самогубства.
   Дані симптоми повинні мати клінічну виражений дистрес, тобто сильно
   утруднювати життя людині, погіршення у соціальній, професійній чи інших
   важливих сферах життя.
   Ці всі симптоми виникають не на фоні впливу наркотичних речовин, алкоголю
   або соматичних захворювань
   Потрібно виключити інші розлади: гіпоманію, манію, маячні розлади тощо.
   Лікування:
   Медикаменти:
   антидепресанти (найчастіше це СІЗЗС, СІЗЗСН, ТЦА)
   іноді використовують стабілізатори настрою;
   нейролептики, посилюють дію антидепресантів;
   анксіолітики, заспокійливі засоби.
   Психотерапія:
   когнітивно-поведінкова психотерапія, яка має хорошу наукову базу.
   Ще існує транскраніальна магнітна стимуляція, але цей методи
   використовується частіше при резистетних депресіях, коли ліки та психотерапія
   виявились неефективними.
   Моя рекомендація при лікуванні це поєднувати медикаментозне лікування і
   психотерапію. Це має краще результати, швидше буде одужання, та менше
   рецидівів. будьте здорові, бережіть себе.

Синдром подразненого кишечника причини симптоми лікування Харьків

Синдром подразненого кишечника, причини, симптоми,
лікування.
Якщо у вас на часто біль або “крутить” у животі, часто
відчуваєте позив до туалету, діарея, сухість у роті, важко
ковтати, відчуття дискомфорту в ділянці сонячного сплетіння,
то це симптоми синдрому подразненого кишечника.
Синдром подразненого кишечнику(далі СПК) — це хронічний функціональний
розлад шлунково-кишкового тракту, що характеризується хронічним болем у
животі та зміною випорожнень за відсутності органічного захворювання ( тобто
психіка впливає на функцію органів). Основна причина це порушення
психіки, хронічний тривожний розлад.

Клінічні прояви – СПК характеризується хронічним болем у животі та зміною
випорожнень(запор або діарея). Біль у животі при СРК зазвичай описують як
спазмові відчуття різної інтенсивності з періодичними загостреннями. Біль часто
пов’язаний з дефекацією.
Типа СПК:
СПК із переважаючим запором
СПК із переважною діареєю
СПК зі змішаним випорожненням
Некласифікований СПК – пацієнти, які відповідають діагностичним
критеріям СПК, але не можуть бути точно віднесені до одного з трьох
інших підтипів.
Лікування

1. 1. модифікація харчування: регулярне харчування, малі порції, зменшення
      жирної, перченої, солоної їжі, солодкого та мучного, кави, обмежити
      вживання квасолі, капусти, цибулі, молочки, алкоголю, моркви, бабани,
      абрикоси;

1. 1. фізична активність- зазвичай, нам важко це робити, після роботи ми
      втомлені, у нас немає сил, але наш загальний стан після вечірньої
      прогулянки покращиться;

1. 1. медикаменти, наприклад, протидіарейні засоби, спазмолітики (для
      зменшення болю), антидепресанти, протитривожні засоби.

Сонний параліч: міф, або правда

Головокружение шаткость походки лечение

Головокружение
Головокружение не истинное когда предметы врашаются вокруг вас… а ощущение как будто головокружение, ощущение неустойчивости , шаткость походки , ощущение ..как в лодке..и другие не комфортные симптомы.

Вот они и портят нам всю жизнь и не дают наслодиться жизнью в полном обьеме тк эти симптолмы мешают жить. Возникает вопрос как лечить такую симптоматику…первым делом мы идем к неврологу и он назначает обследования в виде узи сосудов шеи , мрт , рэг и другие анализы и исследования…и могут найти незначительные изменения…ведь кто ищет тот всегда найдет…и вот тут уже и начиннается сосудистая терапия капельницы , препараты от головокружения но к сажелению эффекта нет или становится еще хуже..потом следующие специалисты в виде мануальных терапевтов , кинезиологов и зарядок по Шишонину….

И так все по кругу …и это затягивается на годы десятилетия.

Так в чем же причина этого головокружения и шаткости, а это симптомы психоэмоциональных расстройств таких как панические атаки, депрессия и соматоформная дисфункция вегетативной нервной системы сердца и сердечно-сосудистой системы…так называемая ВСД вегетососудистая дистония….всего лишь с одним симптомом головокружение-шаткость.

Поэтому этим симптомом и диагнозом должен заниматься врач психиатр , как бы это не было странным…и заметьте это лечение эффективно…У кого есть такие проблемы обращайтесь за помощью.

Врач психиатр психотерапевт

Бессонница причины симптомы лечение Харьков Киев

Бессонница причины симптомы лечение
Бессонница это отсутствие нормальной длительности сна, качества сна и способность сна восстановить организм за время сна.

Редко когда нарушение сна или бессонница являются самостоятельным заболеванием, чаще всего бессонница является симптомом какого то расстройства, чаще всего причиной бессонницы являются тревожные расстройства, фобические , тревожно — фобические расстройства и депрессия.

Поэтому и лечить надо бессонницу не снотворными препаратами, а препаратами которые влияют на причину бессонницы, а это тревожно-фобические расстройства и депрессия. Бывают разные нарушения сна. У некоторый людей бессонница проявляется тяжелым и длительным периодом засыпания т.е. человек не может длительно заснуть, такая симптоматика у тревожно-фомических расстройств.

Есть такой вариант человек засыпает быстро, но раньше времени просыпается и не может дальше спать, такой симптом характерен для депрессивных расстройств. Бывает когда бессонница выражена нормальной длительностью сна , но пациент не чувствует что он отдохнул за ночь, т.е. сон не восстановил организм за ночь.

Также может встречаться сон с частыми пробуждениями, который тоже не дает чувство отдыха за ночь.Поэтому в лечении бессонницы важно определиться с причиной этого расстройства и лечить его, а не симптоматически лечить снотворными сам симптом бессонницы.

Врач психиатр психотерапевт