Найти:
Депресія: основні причини, симптоми та підходи до лікування!

Депресія: основні причини, симптоми та підходи до лікування!
Причини депресивний розладів:
● генетичний фактор — ризик розвитку захворювання у дітей, батьки яких
мають депресію підвищується на 10-15% ;
● негативний досвід минулого, що робить людину вразливою ( наприклад
надмірна критика від близких людей, булінг у школі, занадто багато не
дитячих обов’язків, втрата когось із близьких, насильство тощо);
● тригерами для розвитку депресії можуть бути нещодавні стресові події (
наприклад, розлучення, переїзд у іншу країни, надмірні навантаження на
роботі, тощо). Часто це буває останньою краплею у розвитку депресії;
● деякі соматичні захворювання, частіше провокують депресію, наприклад
паркінсонізм, деякі ендокринні порушення, вірусні захворювання;
● також післяпологовий період пов’язаний з високим ризиком розвитку
депресивного розладу.
Симптоми депресивного розладу згідно DSM-5
При обстеженні психіатр оцінює симптоми які були впродовж одного
2-тижневого періоду як мінімум 5 або більше з поданих нижче симптомів:

  1. пригнічений настрій, більшу частину дня, майже щодня ( наприклад
    відчуття суму, порожнечі чи безнадії) або за спостереженням інших
    людей (наприклад, здається ніби особа зараз заплаче).
  2. знижена зацікавленість або задоволеність від усіх або майже всіх видів
    діяльності більшу частину дня, майже щодня;
  3. значна втрата ваги без дотримання дієт або збільшення ваги, або
    зниження чи збільшення апетиту майже щодня;
  4. сонливість або безсоння майже щодня;
  5. психомоторне збудження або загальмованість майже щодня ( за
    спостереженням інших або відчуття неспокою або сповільнення)
  6. втома або втрата енергії майже щодня;
  7. почуття нікчемності або надмірної чи недоречної провини (які можуть
    бути маячними) майже щодня (не просто самодокори чи почуття провини
    через хворобу);
  8. зниження уваги, уповільнене мислення, нерішучість майже щодня;
  9. часто повторювані думки про смерть, суїцидальні думки, без плану або
    конкретний план самогубства.
    Дані симптоми повинні мати клінічну виражений дистрес, тобто сильно
    утруднювати життя людині, погіршення у соціальній, професійній чи інших
    важливих сферах життя.
    Ці всі симптоми виникають не на фоні впливу наркотичних речовин, алкоголю
    або соматичних захворювань
    Потрібно виключити інші розлади: гіпоманію, манію, маячні розлади тощо.
    Лікування:
    Медикаменти:
    антидепресанти (найчастіше це СІЗЗС, СІЗЗСН, ТЦА)
    іноді використовують стабілізатори настрою;
    нейролептики, посилюють дію антидепресантів;
    анксіолітики, заспокійливі засоби.
    Психотерапія:
    когнітивно-поведінкова психотерапія, яка має хорошу наукову базу.
    Ще існує транскраніальна магнітна стимуляція, але цей методи
    використовується частіше при резистетних депресіях, коли ліки та психотерапія
    виявились неефективними.
    Моя рекомендація при лікуванні це поєднувати медикаментозне лікування і
    психотерапію. Це має краще результати, швидше буде одужання, та менше
    рецидівів. будьте здорові, бережіть себе.
Невроз сечового міхура Які основні симптоми? Причини та лікування

Невроз сечового міхура. Які основні симптоми?
Причини та лікування.
Людина із неврозом сечового міхура має такі симптоми:
● часті позиви до туалету маленькими порціями;
● больові відчуття при сечовиділенні;
● страх мимовільного сечовипускання, особливо у людних місцях;
● коли виникає страх, то можуть приєднуватися відчуття дискомфорту у
тілі, ватні ноги, посилюватися тривожність;
Частіше за все люди із цими симптомами проходять обстеження та лікуванні у
різних фахівців( терапевта, уролога, хірурга, невролога, тощо), але без
результату.
Невроз сечового міхура відносится до соматоформних розладів, це розлади
в основі яких порушення психіки, які впливають на функції організму.
Найчастіші причини даного розладу це емоційні порушення:
● хронічна тривожність,
● тривалий пригнічений настрій,
● постійні стреси.
Для лікування варто звернутися до лікаря психіатра або психотерапевта, який
оцінить ваш стан і за потреби призначить правильне медикаментозне лікування
або психотерапію.

Синдром подразненого кишечника причини симптоми лікування Харьків

Синдром подразненого кишечника, причини, симптоми,
лікування.
Якщо у вас на часто біль або “крутить” у животі, часто
відчуваєте позив до туалету, діарея, сухість у роті, важко
ковтати, відчуття дискомфорту в ділянці сонячного сплетіння,
то це симптоми синдрому подразненого кишечника.
Синдром подразненого кишечнику(далі СПК) — це хронічний функціональний
розлад шлунково-кишкового тракту, що характеризується хронічним болем у
животі та зміною випорожнень за відсутності органічного захворювання ( тобто
психіка впливає на функцію органів). Основна причина це порушення
психіки, хронічний тривожний розлад.

Клінічні прояви – СПК характеризується хронічним болем у животі та зміною
випорожнень(запор або діарея). Біль у животі при СРК зазвичай описують як
спазмові відчуття різної інтенсивності з періодичними загостреннями. Біль часто
пов’язаний з дефекацією.
Типа СПК:
СПК із переважаючим запором
СПК із переважною діареєю
СПК зі змішаним випорожненням
Некласифікований СПК – пацієнти, які відповідають діагностичним
критеріям СПК, але не можуть бути точно віднесені до одного з трьох
інших підтипів.
Лікування

    1. модифікація харчування: регулярне харчування, малі порції, зменшення
      жирної, перченої, солоної їжі, солодкого та мучного, кави, обмежити
      вживання квасолі, капусти, цибулі, молочки, алкоголю, моркви, бабани,
      абрикоси;

    1. фізична активність- зазвичай, нам важко це робити, після роботи ми
      втомлені, у нас немає сил, але наш загальний стан після вечірньої
      прогулянки покращиться;

    1. медикаменти, наприклад, протидіарейні засоби, спазмолітики (для
      зменшення болю), антидепресанти, протитривожні засоби.

Самокритика та самозвинувачення при депресії: чому це відбувається та як собі допомогти?

Самокритика та самозвинувачення при депресії: чому це відбувається та як собі допомогти?

“ Я невдаха, у мене нічого не вийде, я ледащо, всі проблеми через мене, я гірше всіх, я не заслуговую хорошого ставлення до себе…..” часто ці думки з’являються у багатьох людей, але більшість не звертає на це значної уваги.
Під час депресії, внаслідок негативних подій у житті, активізуються так звані негативні переконання про себе, і людині важко позбутися таких думок. Це становиться частиною її життя, більшу половину дня вона проводить у цих думках, і дуже важко думати інакше. Світогляд людини, яка має депресію наче звужується, ніби вам одягли шапку на очі або дуже темні окуляри, і ви нічого окрім цього не бачите. Пацієнти з депресією більше зосереджуються на своїх недоліках, проблемах, невдачах. Всі свої заслуги, хороші події списується на удачу “мені просто пощастило” або взагалі знецінюються.
У таких випадках є певні техніки, які ви можете використовувати самостійно:

  • помічати ситуації, які частіше всього провокують такі думки;
  • оцініть ваше середовище, чи часто вас критикують оточуючі;
  • щоденно вести щоденник хороших, приємних подій за день;
  • написати максимальну кількість хороших якостей;
  • згадайте проблеми, з якими ви справлялися раніше;
  • ввечері перед сном рекомендую себе хвалити, радіти за свої досягнення за день;
  • не навантажувати себе складними завданнями, починаємо з простого;
    Основне завдання буде прийняти себе і віра в себе, свої сили, без осуду, без надмірної критики.
    Якщо важко впоратися з цим самостійно, і негативні думки виникають більшу частину дня, то вам допоможе психіатр або психотерапевт.
Сонний параліч: міф, або правда

Сонний параліч: міф, або правда
“Це явище ігнорували…але протягом останніх 10 років інтерес
до нього зростає” — дослідник сну Баланд Джалал з
Гарвардського університету.

Сонний параліч — це повна нездатність рухатися протягом однієї або двох
хвилин під час пробудження або засинання, іноді нерухомість може
супроводжуватися галюцинаціями (це можуть бути тварини, люди) або
відчуттям задишки.

Близько 8% загального населення мають один або два випадки протягом року.
Часто зустрічаються у людей з нарколепсією (підвищена сонливість вдень) або
ізольований сонний параліч при інших станах.
5 найпоширеніших причин сонного паралічу:

 

    • нарколепсія (хронічна сонливість вдень);

    • тривожний розлад, внутрішня напруга;

    • депресія;

    • недосипання, порушення режиму сну;

    • зловживання алкоголем або наркотичними речовинами;
      Під час епізоду сонного паралічу людина розуміє що з нею відбувається. Якщо у
      вас це вперше, жахливе відчуття може виникнути через раптове порушення
      здатності рухати тілом під час повного пробудження або засинання.
      Наукове пояснення сонного паралічу
      Згідно досліджень, вночі ми маємо 4 стадії сну. Остання це фаза швидкого сну.
      У якій ми бачимо сновидіння, і можемо зробити різні рухи. Тому, щоб ми собі не
      завдали шкоди, наш мозок паралізує м’язи. Іноді цей процес у мозку
      порушується, тому ми прокидаємось раніше ніж потрібно.
      Лікування

    • налагодити сон, не перевантажувати себе;

    • лікування тривожного та депресивного розладу;

    • лікування нарколепсії (хронічна сонливість вдень);

    • лікування залежності від алкоголю та наркотичних речовин

ПТСР посттравматичний стресовий розлад

ПТСР
Як зрозуміти, що у тебе ПТСР?
Як зрозуміти, що у тебе його немає?
Основа статті це Довідник діагностичних критеріїв DSM — 5 та власний досвід
роботи з військовими.
Інформація буде корисною для дорослих та дітей старше 6 років.
У яких випадках варто звернутися за допомогою до психіатра?

  1. Ви були свідком травматичних подій, яка сталася з іншими або вам
    загрожувала смерть, тілесні пошкодження або сексуальне насильство.
    ( виняток травматичні події через медіа, фільми). У військових це часто
    обидва варіанти, вони є свідками загибелі своїх побратимів, часто є
    висока загроза смерті, травм або потрапляння в полон.
  2. Наявність одного або більше симптомів:
  • часто повторювані, мимовільні спогади, про пережиту подію,
    неприємні сни (у дорослих пов’язані з травматичною подією, у
    дітей не завжди );
  • флешбеки — це коли особа діє так, ніби травматична подія
    відбувається знову, можливо повна втрата усвідомлення оточуючих
    обставин; ( такі ситуації часто виникають коли щось сниться, або
    людина щось почула, що пов’язане з травматичною подією)
  • тривалий дистрес та фізіологічні реакції до ситуацій, що нагадують
    травму ( людина боїться гучних звуків, що нагадують постріли);
  1. Людина уникає подразників, що пов’язані із травматичними подіями,(
    людині важко говорити про травму, пережиті події, свої відчуття, зовнішніх
    факторів, які можуть нагадувати про травму)
  2. Людина змінюється у думках, настрої ( не може згадати важливий аспект
    травматичних подій, виникають негативні переконання про себе, світ або
    інших, наприклад “ Я поганий” “Світ небезпечний” “ Нікому не можна
    довіряти”, самозвинувачення, відсторонення, зменшення зацікавленості
    у значущих видах діяльності)
  3. Людина стає підвищено збудливою (дратівлива поведінка, вибухи гніву,
    ризикована або саморуйнівна поведінка, надмірна пильність, проблеми з
    увагою, порушення сну)
  4. Це все триває більше 1 місяця та призводить до порушень у соціальній,
    професійні, та інших важливих сферах функціонування.
    Якщо ви або ваші близькі мають більшість симптомів то варто звернутися до
    лікаря психіатра для більш детальної діагностики.